Марченко про арешти офіцерів і негативні наслідки від них | Еспресо

Перший – це зрада. Співпраця з ворогом має каратися максимально жорстко і невідворотно. 

Другий – крадіжки в армії. Коли ти крадеш на мінах, снарядах, мавіках, солдатських харчах, забезпеченні — ти маєш сидіти у в’язниці, бо ціна крадіжок – людські життя. 

Судити командирів за невдалу оборону, чи за те, що їхні бійці покинули позиції, це те саме, що судити лікаря після кожної невдалої операції. 

В бізнесі всі вже давно зрозуміли, що карати за помилки – непродуктивно. За помилки треба не карати, а вчити – щоб вони більше не повторювалися. Бо ми люди, а людям властиво помилятися.

То чому ми в бізнесі даємо право на помилку, а в армії – ні? Що, військові не люди? Вони кіборги, що не помиляються?

Якщо вже когось і судити, то не бойових генералів і полковників на землі, а тих, хто віддає накази, які неможливо виконати. Тих, хто створив для солдатів такі умови війни, що їм краще піти в СЗЧ, ніж вдвох-втрьох тримати посадки. 

Не можна судити офіцерів і тут же вимагати від них відданості та повної самовіддачі. Бо який дурень буде жили рвати, щоб потім сісти в тюрму?  

Армія все ще потрібна країні й кожному з нас. Зрозуміло, що одразу після війни політики забудуть про армію і займуться своїм електоратом, але ж, с*ка, війна ще не закінчилася! Не будьте такими тупими, політики! Ви ж іще хочете щось вкрасти на відбудові! Подумайте хоч про себе! Як ви вкрадете, як не буде країни? Дайте армії спокій, дайте їй воювати!

Проводьте реформи, навчайте, підвищуйте кваліфікацію, звільняйте неефективних і просувайте ефективних, але не вбивайте в армії ініціативу! Не заставляйте офіцерів постійно ходити під статтею в очікуванні арешту! Це не допомагає виграти війну!

Джерело

Про автора: Сергій Марченко, експерт ринку праці, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.