В Украине появился военный омбудсмен. Ольга Решетилова рассказала BBC об ожиданиях от должности

За первый день после назначения на должность омбудсмена Ольга Решетилова получила десятки сообщений о нарушении прав военных (Фото: УНИАН)

Володимир Зеленський призначив Ольгу Решетилову уповноваженою президента з питань захисту прав військовослужбовців та членів сімей воїнів.

«Ольга — відома, досвідчена та ефективна українська правозахисниця. Вже багато зробила для розбудови наших державних інституцій, для підтримки українців», — заявив Зеленський.

За його словами, новий омбудсмен потрібен для «модернізації управління людьми в Силах оборони».

У коментарі BBC Україна Решетилова сказала, що працювала над законом про інститут омбудсмена в Україні і знала, що її кандидатуру президент розглядає серед інших. Але сам факт призначення став несподіванкою.

«Ніколи не шукала простих задач, але ця — найскладніша у моєму житті», — прокоментувала своє призначення Ольга Решетилова у фейсбуку.

Цю посаду президент Зеленський анонсував ще під час презентації свого плану стійкості в парламенті в листопаді 2024.

Для повноцінної роботи нового органу наразі не вистачає законопроєкту про військового омбудсмена.

Правозахисники давно говорять про потребу нового омбудсмена. Наприклад, як зазначав BBC Україна військовий і юрист Масі Найєм, «у військових наразі найбільше обов’язків перед державою, але найменше прав».

Але, на його думку, посада буде ефективною лише в разі незалежності від Міноборони та Генштабу.

BBC Україна вдалося поспілкуватися з Ольгою Решетиловою про її призначення, а також з правозахисниками — про роль омбудсмена.

Закон про військового омбудсмена

Решетилова зазначила, що свою роль вбачає у створенні «безвідмовної системи захисту прав і свобод людини» в армії та захисті від несправедливості військових будь-якого рангу.

Проєкт закону про військового омбудсмена наразі допрацьовують. За оптимістичним сценарієм Решетилова очікує його прийняття до березня 2025 року.

«Ми створюємо таку унікальну структуру. Звісно, що на основі міжнародного досвіду. Проте нам треба це вписати в українську систему державного управління у воєнний час і так, щоб вона була дієва», — пояснила вона BBC Україна.

За словами Решетилової, інститут військового омбудсмена буде у вертикалі президента.

Раніше йшлося про створення такої посади при міністерстві оборони. Але в такому разі вона не була би достатньо автономною від збройних сил.

«Ми пробуємо в законі розвести строки повноважень військового омбудсмена і президента», — пояснює Решетилова.

Якщо термін повноважень президента 5 років, то омбудсмена може бути 4 або 6. Це має захистити військових від політичного переслідування командирів і командувачів після зміни влади.

Утім, закон наразі лише в розробці, кінцевий варіант затверджуватиме Верховна Рада.

Одразу після призначення Ольга Решетилова опублікувала свої контакти і закликала військових писати про проблеми.

За один день надійшло кілька десятків запитів, у деяких із них ідеться про побиття військових, розповіла омбудсмен BBC Україна.

Команда Решетилової займається їхньою систематизацією, а на деякі уже реагує – зв’язуються з командуванням, ВСП і правоохоронними органами.

Хто така Решетилова, за що її хвалять і критикують

До того, як стати омбудсменкою, Ольга Решетилова очолювала Медійну ініціативу за права людини, де займалася розслідуванням воєнних злочинів і адвокацією змін для дотримання прав людини.

Одразу після призначення на посаду омбудсмена у мережі почали її критикувати за поїздки в Крим і Чечню після 2014 року.

Решетилова пояснила, що їздила туди для роботи над журналістськими розслідуваннями. У Крим в 2015 — збирати свідчення про викрдених мешканців півострова, а в Грозний у 2016 — на суд над політв’язнями Миколою Карпюком і Станіславом Клихом.

При чому в Чечню, за словами уповноваженої, вона їздила «на машині українського консульства, у супроводі дипломатів».

Ольга Решетилова зазначила, що давно в громадському секторі, а тому до хвилі критики була готова. Але при цьому не очікувала, що її будуть критикувати «за те, чим пишається», маючи на увазі роботу журналісткою.

Раніше вона працювала в газеті «День», а також була кореспонденткою російського ліберального ЗМІ Grani.Ru в Україні.

У 2014 році вона стала співзасновницею одного з найбільших фондів підтримки української армії «Повернись живим». Там Решетилова відповідала за координацію роботи фонду з силовими структурами й АТО на сході України.

У 2015 році вона залишила фонд і зайнялася журналістськими та громадськими розслідуваннями, зокрема в сфері безпеки.

Саме тоді Решетилова відвідала вже окупований росіянами Крим.

Але ще напередодні призначення, 23 грудня, вона зазначила у фейсбуці, що «зараз би я, звісно, це безумство не повторила».

«Це були небезпечні поїздки. Ми цілком могли не повернутися. Але вони були важливі, бо тоді практично ніхто не говорив про те, що Росія творить з викраденими цивільними українцями. І це треба було показати», — написала новопризначена омбудсменка у своєму фейсбуку.

Серед інших, її призначення розкритикував український аналітичний OSINT-проєкт DeepState від імені деяких військових висловив недовіру до новопризначеного омбудсмена.

«Багато пишуть, що я не військова. Але насправді в штабах і на позиціях з 2014 року я провела дуже багато часу. Тому я не зовсім чужа людина. Крім того, я вважаю, що на цю посаду потрібна людина, яка має погляд зі сторони і не є «людиною системи», — пояснила омбудсмен BBC Україна.

Вона також сказала, що сподівається на те, що критика вщухне після «перших результативних справ».

Водночас багато громадських організацій, правозахисників та активістів, схвально оцінили кандидатуру.

До повномасштабного вторгнення як журналістка Решетилова також відстежувала інциденти з розривами мінометів, зокрема, писала про міномет «Молот» на рівненському полігону влітку 2018 року (тоді загинуло троє і отримали поранення дев’ятеро військових).

У 2019 році Решетилова входила до складу Комісії з обрання голови Національного агентства з питань запобігання корупції.

Навіщо військовий омбудсмен

«Військові – одна з найбільш незахищених спільнот», — розповів BBC Україна військовий і правозахисник Максим Буткевич, якому в жовтні 2024 року вдалося повернутися з російського полону.

«За визначенням Сили оборони — це часто вертикальна структура, де людина обмежена в тому, щоб розпоряджатися собою і захищати свої права», — пояснив Буткевич.

Запит на допомогу для військових більший, ніж можуть забезпечити громадські організації. Саме тому, на думку того ж Буткевича, повинна бути людина, яка збиратиме інформацію про порушення і вирішуватиме їх системно — на державному рівні.

«Очікування від військового омбудсмена будуть завищені, але реалізувати їх поки що майже неможливо», — пояснив BBC Україна Масі Найєм.

Адже до прийняття закону про військового омбудсмена в уповноваженої майже не буде інструментарію для ухвалення рішень.

При цьому, і Найєм, і Буткевич наголошують, що майбутній закон має передбачати незалежність уповноваженого від військових структур.

«Якщо омбудсмен буде відповідальний перед тими самим структурами, які викликали порушення прав військових, то не зможе ефективно захищати ці права», — пояснив свою позицію Максим Буткевич.

Військовий омбудсмен у світі

Інститут військового омбудсмена вперше з’явився у Швеції у 1915 році як спеціальний орган для захисту прав військових.

Його роль особливо активізувалася після Другої світової. У 1950-х інститути військових омбудсменів створили Норвегія та Німеччина.

Дослідники виділяють три моделі інституту омбудсмена.

Посада може бути інтегрована до збройних сил, омбудсмен діє в межах уряду, але зберігає незалежність в ухваленні рішень.

У деяких країнах нагляд за правами військових у збройних силах є частиною обов’язків омбудсмена з прав людини, як це й було раніше в Україні.

Третя модель — це незалежний омбудсмен, який займається лише справами збройних сил, як у Норвегії чи Німеччині.

Яким буде цей інститут в Україні, наразі точно невідомо.

Згідно з джерелами BBC Україна, громадська організація «Принцип» (разом з іншими ГО) наразі залучена до розробки майбутнього законопроєкту.

Міноборони своєю чергою запустили опитування про проблеми військових в додатку Армія +, яке триватиме три тижні.